Великдень всіх нас на гостини просить

(Слайд 1)

Хід заходу

Ведучий

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі до вищих,

До церковних позолот.

Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить:

Христос Воскрес, Воістину Воскрес!

Через декілька днів усі православні відзначатимуть своє найголовніше свято – Світле Христове Воскресіння. І сьогодні я хочу, щоб ми пригадали значення Великодня, його історію, звичаї українського народу, який свято шанує це одне із найбільш радісних і піднесених свят. (Слайд 2)

Ведучий.(Слайд 3) Але радісному святу Паски передували тяжкі, сумні події. Великий піст, який продовжується сім тижнів, встановлений на честь страждань Ісуса Христа. Люди шляхом покаянь, осмислення свого життя готуються до участі в радісному і урочистому святі.

(Слайд 4) Останній тиждень перед Паскою називають Страсним. Страсний тиждень названий так у пам’ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа. Страсна седмиця або Страсний тиждень – шість днів Великого посту перед Великоднем, присвячені спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа, Його стражданням на хресті.

(Слайд 5) Розпочинається Страсний тиждень Вербною неділею, яка святкується за тиждень до Великодня. За легендою, коли Ісус Христос в'їжджав у Єрусалим верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок в Україні немає, то святимо вербові відповідно до вибору наших далеких предків.

(Слайд 6) У цей день люди ідуть до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками:

«Це не я б'ю, а верба б'є,

За тиждень — Великдень!»

Ведучий. Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

Ведучий. Великий Вівторок. У цей день Ісус Христос зі Своїми учнями, дванадцяттю апостолами, вчив людей в Єрусалимі. Один чоловік запитав Його: «Учителю, яка заповідь найбільша в законі?» Ісус Христос відповів йому так: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього свого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки".

Ведучий. Велика Середа. В цей день в одному з будинків Єрусалиму відбувалася Таємна вечеря –  остання трапеза Ісуса Христа з апостолами. Ісус сказав, що один з учнів зрадить його…Тихо скрипнули двері, хтось у напівтемряві вийшов із світлиці. Це був один із Дванадцяти апостолів, Іуда Іскаріот – учень-зрадник. У Страсну Середу він з’явився до першосвященників та запропонував видати їм Ісуса. Тридцять серебряників заплатили йому за це. І він був задоволений.

Ведучий. Великий Четвер. Це останній день перед стражданнями і розп’яттям Ісуса Христа. Цей четвер називають Чистим. Це день очищення. Рано-вранці люди прибирають у хатах і на подвір’ї – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. У цей день господині готують смачну їжу, у селах колють кабанчиків. Існує таке українські вірування, що писанки довго зберігаються, якщо їх готують у Чистий четвер.

(Слайд 7) Невід’ємна частина Великоднього свята - писанка. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок і крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Писанки писали всі, особливо дівчата. Розписуючи писанки, дівчинка купала кожне яєчко у фарбах, розмальовувала так, щоб сподобались писанки мамі. Ця гарна традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглася і тепер. Назва «писанка» походить від слова «писати». Крашанки - однотоні, а писанки «писані» малюнками, орнаментами. Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця. Мені бабуся розповіла таку легенду.

Після смерті Христа сім іудеїв зібрались на банкет. Серед страв була смажена курка і зварені натвердо яйця. Під час банкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив : «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне. Тієї самої миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.

А  прочитала я ось цю легенду.

Діва Марія, щоб розважити малого Ісусика, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому великодні яйця прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.

(Слайд 8) Кожний колір є символом

(Слайд 9) Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Червона барва символізує добро, радість життя. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

 Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, всього невідомого і таємного.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

Звичаї, вірування та ігри, пов’язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи.

(Слайд 10)  Послухайте повір’я, прислів’я та легенди, пов’язані з Великоднем. На Великодень опівночі тварини говорять людською мовою.

(Слайд 11) Писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

(Слайд 12) Шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводились черв’яки.

(Слайд 13)Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала. Дівчата малювали писанки, пускали з гори. Куди писанка скотиться, звідти буде суджений.

(Слайд 14) Також  існують «дряпанки» - це коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок.

(Слайд 15) «Мальованки» - це яйця, розмальовані пензлем, від руки.

(Слайд 16) Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили  десятиметровий  пам'ятник українській Писанці.

(Слайд 17) Пам’ятники писанці у Канаді.

(Слайд) У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано-Франків-щині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу.

Музей «Писанка» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 мет­рів з каменя і бетону.

Ведучий.  Саме на Великдень діти залюбки співали, вітали один одного, цокалися крашанками. А ще писанками грали у різні ігри. Тому запрошую бажаючих пограти у гру «Музична писанка».

Гра «Музична писанка»

Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук у руки писанки. Мелодія раптово припиняється, і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить з кола. Гра триває до тих пір, поки не залишається переможець. Він і бере собі писанку.

Ведучий.   Найвідоміша гра з писанкою - «навбитки». Усім бажаючим грати (дітям і батькам) треба стати в коло. Тримайте в руці писанку. Оберіть дівчинку, яка розпочне гру. У грі керуйтеся моєю поетичною підказкою.

Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Галі випало на славу
Розпочати цю забаву —

Дуже милу, престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем.

Що не стукне — «Трісь» та «Ай!»
А в самої ціла — й край.
Бач, яке воно міцне!
Галя далі радо йде,—

«Трісь» та «Трісь»!
Аж раптом «Хрусь»...
Гру продовжує Петрусь.

(Одне за одним діти вибувають з гри. Той, чия писанка залишилася цілою, показує її всім, промовляючи:

«Писанка моя міцна
Та й у грі перемогла»).

Наступна гра називається « Чиє яйце буде крутитись довше.»

Мені потрібно 4 учні, по команді ви одночасно розкручуєте крашанки. Чиє яйце буде крутитись довше, той і переможе. (3 рази по 4 учні)

Гра. Хто швидше почистить яйце. По моїй команді ви одночасно розбиваєте і чистите варене яйце. Хто швидше почистить, той і переможе.

ГРА «У СЛІПЦЯ»

Двом учасникам зав'язують очі. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто знайде, той  переможець.

Ведучий. Ось і дойшли ми до  Страсної п’ятниці – найскорботніший день у році. В п’ятницю, напередодні свята Пасхи, розіп’яли Ісуса Христа.

Коли у Страсну п’ятницю воїни розпинали Ісуса, він молився за своїх мучителів, говорячи: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».

До останньої хвилини поряд зі своїм Сином була Богородиця.  У цей день, як і взагалі, останні три дні страсного тижня, не готували обіду, вдовольняючись хлібом, капустою, огірками. Навіть рибу їсти в цей день не можна, як не можна ні шити, ні плести. Вважається великим гріхом рубати дрова або що-небудь тесати сокирою. У давнину в селах у Страсну п'ятницю виконували лише дві роботи: пекли паски та садили розсаду капусти.

Існує багато повір’їв, пов’язаних із цим днем. Говорять, що буханець хліба, спечений у Страсну П’ятницю, ніколи не запліснявіє і зцілює від усіх хвороб.

 Велика Субота. Чому нині таке глибоке мовчання на землі і така тиша? Тому глибоке мовчання, бо почиває Цар. Земля стихла від страху, тому що Господь заснув… Ці білійські слова стосуються Суботи – дня великої тиші. У цей день запалюються благодатним вогнем свічки в Єрусалимі біля Гроба Господнього. Таке відбувається лише один раз на рік у Страсну Суботу, і лише православний патріарх може прийняти цей вогонь.

Син Божий був катований, розіп’ятий на хресті, помер у страшних муках .І все це заради нас, людей,щоб ми мали життя вічне.

Христос своїм воскресінням відчинив нам двері Божого царства. Але увійти в ті двері дуже важко.

Насамперед ми повинні дотримуватися Божих заповідей, бути милосердним, покірним,любити всіх тих, хто живе поруч нас. Ми повинні очистити наші душі і серця, щоб у них не залишилось місця для злоби, ненависті,презирства,а панувала тільки любов.

(Слайд 20-21) 10 Божих заповідей.

Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Для християн це найрадісніше й найурочистіше свято, бо воно дає нам надію, що через віру в воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя.

У ніч перед Пасхою намагаються не спати. В церкві відбувається святкова служба. З першими сонячними променями священик сповіщає: „Христос воскрес!”. Після врочистого обходу храму починають святити паски і крашанки.

Потім люди розходяться по домівках, щоб

сповістити про велику радість, вітаючи одне одного: „Христос воскрес!”. Їм відповідають: „Воістину воскрес!” – і цілуються тричі. Вся сім’я збирається за святковим столом.

(Слайд 22 )   Я чекаю цього свята

  Вже давним-давно

  Попрошу у мами  паску

 Сиру, крашанки, ковбаску

 В кошик вранці покладу.

 З ним до церкви я піду

 Посвятити це добро,

 Щоб щасливо нам було.           

А тепер зазирнемо у кошик і подивимось виставу під назвою  «Великодній кошик».

Великодній кошик

Ведучий

Сіль

Паска

Писанка

Ковбаса

Сир

Хрін

Ведучий. Якось на Великдень пішов чоловік у церкву Богу помолитись, великодні страви поблагословити. В кошику були і пасочка, і крашанка, і ковбаска, і сир. Навіть сіль і хрін поклав. Залишив чоловік кошика на вулиці, а сам в храм пішов на великодню службу. А у цей час у кошику сварка почалась.

Встає Паска, когось відштовхуючи.

Паска. Та скільки можна тиснути? Уже всі боки повідтискували. Дайте хоч на Пасху спокій.

Піднімається Ковбаса

Ковбаса. Ви мені пробачте, Паско, але в мене так шия звернута; що я не можу рівно стояти. Я вас розумію, це не зовсім приємно, але мені здається, що то ви мене тиснули.

Паска. Фу, яка грубіянка! (Відштовхує Ковбасу)

Між ними стає Писанка.

Писанка. Замовкніть обоє. Подивіться, яка у мене голова стала сплюснута. Посуньтеся трохи.

Паска і Ковбаса роблять спробу відсунутися. З кошика чуються крики:

 ай-ай-ай, ой-ой-ой. Сіль, Хрін та Сир встають на повний зріст.

Сир потирає голову, а Сіль і Хрін боки.

Ковбаса. Ой вибачте, Сіль та Сир, вибачте Хрін.

Сир. Та нічого. З мене вже і так вижали все, що тільки можна.

Хрін. Я сам кого хочеш плакати заставлю.

Писанка. Сіль, а хто це вас так розкришив? Невже Паска на вас наступила?

Паска. Грубіяни!

Сіль. Та ні, то я така була. До речі, усіх вітаю з Великоднем. Христос Воскрес!

Сир і Ковбаса. Воістину Воскрес!

Писанка і Хрін. Воістину Воскрес!

Паска. Так, так! Воістину Воскрес!

Сіль. Я оце прислухалася до вашої розмови і зробила один сумний висновок: ми з вами не підготувалися до зустрічі Великодня.

Паска. Не знаю, як ви, а я підготувалась нормально. Мене і підрум’янили, і підбілили. А вам тут дійсно не місце.

Писанка. Паско, мені здається, що сіль мала дещо інше на увазі.

Сир. Перепрошую?! А що саме?

Сіль. Я кажу про духовне розуміння.

Паска. Давайте усі помиримось, бо що то за свято у суперечках та сварках.

Ковбаса. А я ні з ким і не сварилася.

Писанка. Та годі вже.

Сир. Хто не хоче миритися – може вийти.

Ковбаса. Та то ж я пожартувала. Вибачте, коли щось не так.

Писанка. Вибачте, Ковбаско!

Хрін. І мене вибачте!

Ковбаса. Та ні ж бо, то ви мене вибачте!

Сир. Ні, це я повинен вибачатися перед вами.

Писанка. Ні, я. То я винна.

Зчиняється шум.

Сіль. Годі, годі, вже всі помирилися. Давайте поговоримо про свято. Нехай кожен розкаже щось про себе.

Ковбаса. Хороша ідея. Так от, мені здається, що саме вам, Сіль, та і вам, Хрін, і не буде що сказати, тому що і я, і Писанка, і Паска, і Сир – ми необхідні до пасхального обіду. А от ви – ні. Як ви сюди потрапили?

Сіль. Усе дуже просто. По-перше, без мене вас ніхто не їв би. А по-друге, я маю ще й духовне значення.

Сир. Яке ж саме?

Сіль. Сіль – надає їжі смак, не дає їй псуватися. Так і людина своїм життям повинні прикрашати цей світ.

Сир. А я, наприклад, своєю білизною саме і нагадую про ту духовну чистоту. А чого то ви, Хрін, так почервоніли? Не соромтеся, розкажіть і ви щось про себе.

Хрін. Я..., я пізніше.

Сир. До речі, Ковбаско, ви знаєте, навіщо вас сюди поклали?

Ковбаса. Ну… Я думаю, з радості. Люди помоляться, прийдуть радісні додому, з’їдять мене і їм стане ще веселіше.

Сир. Я чув, як бабуся, коли виготовляла мене, розказувала своїй онучці, що таке розмаїття страв на Великдень має ще одне пояснення. У цей день кожного, хто зайде до хати потрібно пригостити.

Паска. Цікаві ваші історії. А що можете розказати ви, Ковбаско?

Ковбаса. Як ви уже чули, ми з Сиром пригощаємо всіх, хто зайде в хату. Але тут щось більше…  Я зображаю… символізую… про щось нагадую…

Паска. Та нічого ви тут не нагадуєте, ви є лише смачною стравою пасхального столу.

Хрін. Люди разом із пасхальними стравами вживають гіркий хрін. Він нагадує гріхи, через які люди втратили рай.

Сіль. А тепер ваша черга, Паско.

Паска. Люди печуть по домівках паски. Господь говорив про себе, що Він є хліб, який зійшов з неба. Ось про це і нагадує паска. Мене ще  називають  кулічем.

Сіль. Яка цікава історія в кожного з нас!

Писанка. Як ми могли так сваритися?

Ковбаса. Але добре, що ми це зрозуміли.

Сир. Не знаю, як у вас, а у мене на душі така радість! Дійсно відчувається, що

         Христос Воскрес!

Усі разом. Воістину Воскрес!

Паска. Ховаймося! Хазяїн іде!

Ховаються

Після такої гарної вистави, я пропоную вам зібратися за нашим сімейним столом. (діти їдять пасочки і яйця, п’ють сік, запалюють свічечки)

Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх людей.

Ведуча:  Свято Пасхи недалечко,

Люди  звичай бережуть,-

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками,-

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.

 На цьому наше свято буде завершуватись. Бажаємо вам як найдовше зберегти пасхальну радість.

(Слайд 23) Христос Воскрес!