Дистанційна школа – це звичайний загальноосвітній заклад, в якому кожен учень отримує знання відповідно до державної програми. Тут також є розклад уроків, контрольні роботи та різноманітні завдання. Проте на відміну від звичайної школи, у дистанційній дитина не прив’язана ані до місця навчання, ані до часу. Усі завдання учень виконує на власному комп’ютері та може це робити з будь-якої точки світу і в зручний для себе момент. Головне, мати доступ до інтернету.

Дистанційне навчання — це загальний термін, який об’єднує декілька форм освіти.

• Екстернат — це дистанційна форма навчання, під час якої дитина оформлена у звичайній школі, але навчається вдома. Існують певні групи учнів, які можуть перейти на дану форму освіти.

• Сімейна форма навчання – це дистанційна форма навчання, під час якої дитина навчається вдома, але оформлена у звичайній школі. Будь-який учень може перейти на цю форму навчання.

• Педагогічний патронаж– це дистанційна форма навчання, під час якого вчитель навчає дитину в неї вдома. Оформлення можливе за станом здоров’я та за висновком спецкомісії.

• Заочна форма навчання передбачає періодичне відвідування закладу під час сесій, проте таких шкіл дуже мало.

Дистанційне навчання – це насамперед навчання. Тому процес організації і теорії навчання (наприклад, асоціативно-рефлекторна) нікуди не діваються, просто з’являється інший спосіб зв’язку.

Тобто, в дистанційному навчанні дитина має пройти шлях від сприйняття інформації до її розуміння, запам’ятовування, можливо, відтворення, використання на різних рівнях.

Залежно від засобів зв’язку, можна організовувати різне дистанційне навчання.

• Найперше дистанційне навчання відбулося ще 1840 року – листування вчителя і учениці. Це перші листи, коли вчитель надсилав завдання, потім отримував відповіді, перевіряв роботу і оцінював, надавав зворотний зв’язок.

• Радіоуроки були популярними на початку ХХ століття.

• Телевізійні уроки від відомих педагогів-новаторів в кінці 90-х років. Зараз ми бачимо уроки Всеукраїнської школи онлайн.

• Сучасні технології, інтернет призвели до появи нових способів дистанційного навчання. Наприклад, системи керування навчанням – LMS. Із такою системою школам набагато легше організувати дистанційне навчання.

Або Viber – дистанційний герой української освітньої системи. Виявилося, що це один із найпоширеніших засобів зв’язку, який можна використовувати і для дистанційного навчання. Це не означає, що не потрібно рухатися далі, але коли ми у стані “не потонути”, то будь-який засіб зв’язку, який може з’єднати учня і вчителя, є ефективним.

Є різні соціальні умови, в яких живуть учні:

• Є учні, які живуть у складних життєвих обставинах. Якщо для них організований будь-який зв’язок зі школою та вчителем, то це вже дуже позитивно.

• Є різні технологічні моменти, які пов’язані, знову ж таки, з тим, в яких умовах живуть діти – у багатьох просто немає інтернету.

• Є різні дидактичні обставини. Ми перебуваємо у стані, що дидактика, методики мають зреагувати і з’являться якісь методичні кейси проведення відеоуроків, відеоконференцій.

Вчителі теж опинилися в різних умовах. Дуже радує, що в багатьох вчителів знайшлась віра в себе і вони почали робити те, що мали робити, – встановлювати будь-який зв’язок зі своїми учнями, а далі вчитися, вибудовувати дистанційне навчання.

Дистанційне навчання виявило:

• Є група учнів, яким складно навчатися в таких умовах, що їм потрібна підтримка.

• Потрібно посилити мотиваційні моменти.

• Уміння критично мислити, працювати з будь-якою інформацією, навички саморегуляції – виявилися не просто не сформованими, деякі діти про це навіть не здогадувались.

Є не просто різниця дистанційного навчання у дошкільній чи початковій освіті, але і кожний навчальний предмет має свою специфіку.

Дистанційне навчання може бути синхронним і асинхронним.

Синхронне:

• Це “прямий ефір”, дитина контактує через засоби зв’язку безпосередньо з учителем. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті.

• Дозволяє підтримати дітей. Навіть коли вчителька надсилає смайлик, добрі слова, то це для дітей вияв людськості. Це спричиняє розуміння дитиною, що вона долучена до спільного процесу.

Асинхронне:

• Потребує самостійного планування або планування за допомогою вчителя, дедлайнів.

• Ми зараз маємо справу з жорсткими і гнучкими дедлайнами. Гнучкі дедлайни кращі: коли не встигаєш – то додається час на доопрацювання.

• Може відбуватися через електронне листування, телевізійні уроки, вчителі створюють блоги, сайти тощо.

• Асинхронне дистанційне навчання так само потрібне, як і синхронне, тому що є діти, яким потрібно більше часу на опрацювання тієї чи іншої теми. Також є діти з різними освітніми потребами, тож так забезпечується диференціація.

• Перевага асинхронного дистанційного навчанням ще в тому, що його можна планувати, виходячи з наявних умов. Якщо я користуюсь маминим комп’ютером, а мама працює дистанційно, то я, наприклад, можу з нею домовитися і зробити так, щоб це навчання відбувалося.

Найкращий результат має гібридне навчання – коли ми зустрічаємось із дітьми в синхроні (наприклад на відеоконференції) і водночас застосовуємо асинхронне навчання.

Чому так? Надається підтримка учням у синхронні. Водночас, деякі речі найкраще робити в асинхронні. Також це можливість учням самостійно планувати своє навчання, виходячи з тих чи інших умов.

Особливості розкладу дистанційного навчання в тому, що ми зазначаємо вид зв’язку біля навчального предмету.

Є два підходи: колегіальний і автономія вчителя.

Багато вчителів обирають різні платформи для проведення відеоконференцій, надання завдань. Тому виник дисбаланс між автономією вчителя і потребами учнів, які мають опанувати багато видів зв’язку. Цей дисбаланс проявляється тим сильніше, чим менші діти.

Школи, які одразу орієнтувалися на потреби учнів, обмежили вчителів у виборі. Колегіальне рішення школи в цьому питанні дуже важливе.

Рекомендації:

• Ключове питання для комунікації – принцип простого входу. Це, наприклад, коли всі знають, що вранці в понеділок є розсилка з розкладом. Або що потрібно зайти у цей час на певний сайт і побачити свій розклад.

• Важливо, щоб в учнів були контрольні списки. Це може бути список справ чи вправ. Але це не просто список з інструкціями, куди звернутися, якщо будуть запитання або проблеми. Це так само список результатів, чого від тебе очікує вчитель.

• Важливо організувати простір для спілкування. Я знаю, що в початковій школі продовжується практика ранкових кіл. Діти зустрічаючись не кожного дня, хоча б один чи два рази на тиждень, щоб сказати одне одному слова підтримки. Це важливо для спілкування і для підтримання віртуального класу як класу.

• Час для звички. Не треба очікувати, що всі одразу перелаштуються, вибудують свій графік і будуть досконалими. Зважаймо, що ми живемо у стані невизначеності, це впливає на організацію життя в сім’ї. Тож потрібен час, щоб у нас виникли перші рутини, перші звички.

• Ми забули про безпеку в інтернеті, конфіденційність. Одне з останніх домашніх завдань, на яке я натрапила, полягало в тому, щоб сфотографувати вдома всі пристрої, що живляться електроенергією, зробити з цього презентацію і надіслати вчительці. Це креативне завдання, але думаймо і про безпеку в інтернеті. Коли ми даємо завдання – мусимо думати, як це може вплинути на конфіденційність і безпеку навіть сімей.

• Якщо потрібна консультація, то вона відбувається в межах робочого часу директора, заступників і вчителя. Це один із викликів – обмеження часу роботи вчителів, вони не можуть консультувати о 21.00. Це питання адміністрації.

ПРИКЛАД РОЗКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Цей розклад – один із варіантів у книзі “Думайте про педагогіку під час розгорненої пандемії”, яка вийшла ще 29 березня 2020 року. Взагалі це хороший кейс для людей, які займаються організацією освітніх систем, і науковців. Адже це швидка реакція і надання підтримки школам.

Це також кейс, щоб ми розуміли, що чим краще для шкіл буде складена дорожня карта, чим більше варіантів школи отримають, чим більше наукової і державної підтримки, тим краще буде налаштоване дистанційне навчання.

Тут є п’ять сесій по 30 хвилин:

Сесія 1. 08:30 – 09:00

Сесія 2. 09:00 – 9:30

Сесія 3. 09:30 – 10:00

Сесія 4. 10:30 – 11:00

Сесія 5. 11:00 – 11:30

Далі йде час на те, щоб діти зайнялись своїми справами. Потім за вибором учителя в них є невеличкі завдання – не більше 15-ти хвилин.

Рекомендації:

• Коли ми визначаємо тривалість сесій, треба враховувати навички саморегуляції учнів і зважати, що сесії у початковій, середній та старшій школах можуть тривати по-різному.

• Коли створюється розклад (у цьому випадку розклад синхронного навчання), саме в ці пів години через будь-який зв’язок (не обов’язково відеоконференцію) педагог перебуває з учнями, може їх консультувати.

• Обов’язково є час для асинхронного навчання. Наприклад, після сесії синхронного навчання дитина за вказівками вчителів і за допомогою батьків організовує навчання сама. Вчителі допомагають спланувати роботу дітей, надають індивідуальні консультації, якщо це оговорено і це їм під силу. Вони також надають завдання, шаблони та інструкції для опанування теми.

• Головне – гнучкість. Якщо навіть 80% учнів на уроках – добре, 20% можуть мати індивідуальні плани. Присутність учнів на уроці – це не присутність учнів, як в очній школі. Ми можемо відмічати, хто є на уроці, але гнучко ставитися до різних обставин, через які діти не можуть вийти на синхронний зв’язок.

РОЗКЛАД У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Рекомендації:

• Є зустріч онлайн, але потрібно виходити із можливостей дітей кожного класу. Тож зустрічі можуть бути великими і невеликими. Учні початкової школи можуть завантажувати програми, але в моментах саморегуляції вони програють середній і старшій. Тому розклад із нагадуванням буде дуже доречним.

• У початковій школі так само пропонується мати контрольний список на день, так звані чек-листи. Учні можуть планувати день і відмічати, що зробили.

• Сесія може тривати 30 хвилин. Проте вона може бути скорочена, залежно від очікуваного результату.

• Вчителі впродовж певного зазначеного часу залишаються на зв’язку з батьками учнів за допомогою LMS, текстових повідомлень, додатків, електронних листів, телефонних дзвінків.

• У згаданій книзі говориться про баланс. Це розумне навантаження дітей, синхронне і асинхронне навчання, зворотний зв’язок, розуміння, що в батьків є й інші завдання і обов’язки.

ПРИКЛАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ 30 ХВИЛИН

Якщо ми думаємо, що 30 хвилин – це відеоконференції, то це не так. 

Ось кілька прикладів:

• Учитель пропонує скрінкаст на 5 хвилин (трансляція того, що відбувається на екрані вашого пристрою – ред.) + 25 хвилин відповідає на запитання в режимі чату або відеоконференції.

• 15 хвилин відеоконференція із завданням + 15 хвилин самостійної роботи;

• 10 хвилин самостійного читання уривку тексту (наприклад, параграфу), а потім 20 хвилин запитань в організованому середовищі.

• 30 хвилин – аналіз теми, робіт учнів у відеоконференції.

• 8 хвилин – тематичне відео на YouTube + 22 хвилини виконання завдання із зворотним зв’язком.

• Дві 10-хвилинні вправи + 10 хвилин узагальнення.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗКЛАД

Нещодавно була презентація нової технології EyePass, яка відслідковує рух очей. У такий спосіб можна розуміти, як і на що ми звертаємо увагу, читаючи або переглядаючи відео. Це може змінювати підхід до організації навчального матеріалу – виділяти певний матеріал у навчальних посібниках і відео, концентруватися на деталях. Також ми можемо визначити, що коли ми дали читати параграф – це не означає, що всі діти його прочитають однаково і зрозуміють, про що там йдеться.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗКЛАД

Нещодавно була презентація нової технології EyePass, яка відслідковує рух очей. У такий спосіб можна розуміти, як і на що ми звертаємо увагу, читаючи або переглядаючи відео. Це може змінювати підхід до організації навчального матеріалу – виділяти певний матеріал у навчальних посібниках і відео, концентруватися на деталях. Також ми можемо визначити, що коли ми дали читати параграф – це не означає, що всі діти його прочитають однаково і зрозуміють, про що там йдеться.

Це рух очей трьох учнів (червоні, зелені і жовті блоки). Виділене червоним – це те, на чому була сконцентрована увага.

Акцент у більшості світових практик робиться на формувальному оцінюванні і зворотному зв’язку. Головне – це допомога учням вчитися.

Ми чомусь думаємо, що якщо дитина подивилася відео, то вона одразу все зрозуміла і зможе виконати вправу. Проте деякі діти можуть і сорок разів подивитися, але не зрозуміти, що відбувається. Тому зворотний зв’язок повинен обов’язково бути.

Зворотний зв’язок:

• Має бути конкретним, прозорим і чітким. Він має спричинити зміни в поведінці, але не через страх, а тому, що учень зрозумів помилку і хоче її виправити.

• Має бути зручним. Зручним для дітей, батьків і вчителів. Оберіть найкращий канал зв’язку, який влаштує всіх.

• Має бути своєчасним. Якщо учень чекає на зворотний зв’язок від учителя тиждень – це може спричинити непорозуміння, не дуже чітку систему навчання. Звісно, навантаження під час дистанційного навчання на вчителя колосальне. Часу особливо немає, але треба обирати, чим займатися, щоб надати якісний фідбек учням.

• Постійність. Зворотний зв’язок не може бути час від часу, він має бути постійним і послідовним. Саме так ми можемо дійсно чогось навчити дітей.

• Контрольні списки або що потрібно зробити для покращення. Ці списки можуть бути груповими, якщо вся група зробила помилку.

• Корисні посилання, рекомендації – що потрібно подивитися, на що звернути увагу. Усі рекомендації мають бути чіткими. Закликаю подумати про допомогу і співпрацю, щоб зворотний зв’язок був підтримкою. Якщо у вас є можливість зробити зворотний зв’язок індивідуалізованим, то зробіть це. Адже зворотний зв’язок у груповому чаті для всіх батьків (як спроба мотивувати батьків і учнів) спричиняє непорозуміння і конфлікти.

Переваги дистанційного навчання

• Індивідуалізоване навчання. Під час дистанційного навчання дитина може навчатися самостійно або батьками, індивідуально з репетиторами або в онлайн-класах з однокласниками.

• Якісне навчання без прив’язки до місцезнаходження. Дистанційне навчання на те і дистанційне, що дитина не прив’язана до певної школи. У маленькому селищі чи за кордоном, дитина все одно буде отримувати якісну освіту.

• Навчання за допомогою сучасних інформаційних технологій. В реальному житті активно використовуються  інноваційні технології, тож від школи резонно очікувати, що вона буде готувати учня до життя в сучасному світі. 

Не секрет, що багато дітей тільки при виді товстих книжок, ховаються якомога далі. Але відео ютубі дивиться кожен, саме таку інтерактивну освіту можна використовувати у дистанційному навчанні.

Отже,при дистанційному навчанні онлайн-уроки проходять в реальному часі з участю учнів,а вчителі готують цікаві презентації та інтерактивні матеріали. Наприклад, відео, тести, практичні завдання тощо.

Недоліки дистанційного навчання

• Самостійна робота.

Багатьох лякає дистанційне навчання через самостійну роботу, але у звичайних школах вона також — у вигляді домашнього завдання, контрольних та самостійних.

Переходячи на дистанційне навчання, дитина повинна сама опрацьовувати весь шкільний матеріал — це її відповідальність. Але чи не самостійність є важливим фактором для успішного майбутнього наших дітей?

• Нестача спілкування.

Якщо дитина дуже активна і потребує постійного спілкування з однолітками, дистанційна форма навчання може не підійти їй. Хоча за нормою вікового розвитку, психологи тут з нами погодяться, до 7-9 років розвиток дитини найкраще проходить у сімейному колі серед дорослих.

Також для деяких родин є пріоритетною можливість самостійно формувати оточення своїх дітей, щоб розуміти яка особистість і світогляд у них розвиваються. Такі батьки обирають певні секції, групи, релігійні заходи чи подорожують з дітьми протягом навчального року.

Дистанційне навчання претендує на особливу форму навчання (поряд з очною, заочною, вечернею, екстернатом).

Використання технологій дистанційного навчання дозволяє:

–  знизити витрати на проведення навчання (не потрібно витрат на оренду приміщень, поїздок до місця навчання, як студентів, так і викладачів та інше);

– проводити навчання великої кількості людей;

– підвищити якість навчання за рахунок застосування сучасних засобів, об'ємних електронних бібліотек та інше;

– створити єдине освітнє середовище (особливо актуально для корпоративного навчання).

Дистанційне навчання грає все більшу роль у модернізації освіти. Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп'ютерних телекомунікацій, має наступні форми занять.

– Чат-Заняття - навчальні заняття, які здійснюються з використанням чат-технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату.

– Веб-Заняття - дистанційні уроки, конференції, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми й інші форми навчальних занять, проведених за допомогою засобів телекомунікацій і інших можливостей "Всесвітньої павутини".

Для веб-занять використовуються спеціалізовані освітні веб-форуми - форма роботи користувачів по певній темі або проблемі за допомогою записів, що залишаються на одному із сайтів із установленої на ньому відповідною програмою.

Від чат-занять веб-форуми відрізняються можливістю більше тривалої (багатоденної) роботи й асинхронним характером взаємодії студентів та викладачів.

– Телеконференції проводяться з використанням електронної пошти. Існують форми дистанційного навчання, під час якого навчальні матеріали висилаються поштою в регіони.

В основі такої системи закладений метод навчання, що одержав назву "Природний процес навчання" (Natural Learnіng Manner). Дистанційне навчання - це демократична проста й вільна система навчання. Вона була винайдена у Великобританії і зараз активно використовується жителями Європи, для одержання додаткової освіти. Учень, постійно виконуючи практичні завдання, здобуває стійкі автоматизовані навички. Теоретичні знання засвоюються без додаткових зусиль, органічно вплітаючись у тренувальні вправи. Формування теоретичних і практичних навичок досягається в процесі систематичного вивчення матеріалів і прослуховування й повторення за диктором вправ на аудіо й відеоносіях.

Освітнє суспільство має потребу в особистості, яка здатна до самоосвіти. Забезпечення безперервності освіти є соціальним замовленням суспільства. Дистанційна форма навчання здатна забезпечити постійний освітній ріст особистості. Дистанційне навчання, по суті, являє собою особисто-орієнтовану форму навчання. Воно надає можливість можливість підбору навчального матеріалу залежно від інформаційних потреб учнів.

Дистанційне навчання розвивається колосальними темпами, цьому сприяє й розвиток мережі Інтернет, і зростання її інформаційних і комунікаційних можливостей. Однак, дистанційні технології, впроваджені в освітній процес, вимагають більш ретельного відпрацьовування методик засвоєння знань, аналізу пріоритетів факторів, що впливають на ефективність роботи вчителів та учнів в дистанційному середовищі.

Дистанційне навчання відкриває учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає зовсім нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

Система дистанційної освіти може і повинна зайняти своє місце в системі освіти, оскільки при грамотній її організації вона може забезпечити якісну освіту, що відповідає вимогам сучасного суспільства сьогодні.